Прогнозування умов формування тонкої смуги з високоміцних алюмінієвих сплавів залежно від швидкісних режимів валкового розливання і технологічних параметрів

Processy litʹâ, 2020, Tom 142, №4, p.34-41

Автор(и)

  • М. І. Тарасевич Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-1092-0949
  • І. В. Корнієць Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-1803-9283
  • О. В. Ноговіцин Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0003-2929-5300
  • О. О. Токарєва Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)

DOI:

https://doi.org/10.15407/plit2020.04.034

Ключові слова:

валкове розливання, кристалізатор, тонка стрічка, тепловідвід, математичне моделювання, параметри тверднення

Анотація

Надійшла 15.10.2020

УДК 669.185:66-932

Валкове розливання є одним з прогресивних способів отримання тонкого листа, що знаходить широке застосування в машинобудуванні та інших галузях промисловості. Методами математичного та комп’ютерного моделювання проведено аналіз впливу швидкісних режимів і технологічних параметрів установки валкового розливання в водоохолоджувальному кристалізаторі (кут меніску, радіус валка, температура перегріву розплаву) на умови формування тонкої смуги з високоміцних алюмінієвих сплавів різної товщини (2, 3 і 4 мм). Серії обчислювальних експериментів дозволили побудувати аналітичні залежності для визначення оптимальної швидкості розливання розплаву при заданих параметрах, що забезпечують твердіння смуги різної товщини на рівні виходу з валків. Для високоміцних алюмінієвих сплавів встановлено діапазони швидкостей розливання, які визначають різні умови формування смуги - в міжвалковому просторі та на рівні виходу з валкового кристалізатора. Отримані результати можуть бути використані для відпрацювання технології і вибору раціонального співвідношення технологічних параметрів при створенні та удосконаленні валкового обладнання.

Біографії авторів

М. І. Тарасевич, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)

д-р техн. наук, ст. наук. співроб., зав. відділу

І. В. Корнієць, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)

канд. техн. наук, ст. наук. співроб., заст. зав. відділу

О. В. Ноговіцин, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)

д-р техн. наук, ст. наук. співроб., зав. відділу

О. О. Токарєва, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (Київ, Україна)

гол. математик

Посилання

Zapuskalov N. (2003) Comparison of continuous strip casting with conventional technology. ISIJ International, vol. 43 (№ 8), pp. 1115–1127 [in English].

M. Ferry. (2006) Direct Strip Casting of Metals and Alloys. The Institute of Materials, Minerals & Mining/ Woodhead Pub. and Maney Pub., Sawston, Cambridge, UK [in English].

Killmore C. R., Creely H., Phillips A., Kaul H. (2008) Development of ultra-thin cast strip products by the Castrip process. Materials forum, vol. 32, pp. 13–28 [in English].

Ge S., Isac M., Guthrie R.I.L. (2013) Progress of Strip casting Technology for steel; Historical Developments. ISIJ International, vol. 53, pp. 729–742. [in English].

Naidek V. L., Tarasevich N. I., Korniets I. V., Tarasevich I. N. (2017) Computer modelling for thin strip twin-roll casting. Steel in Translation, vol. 47, № 7, pp. 497–503 [in English].

Downloads

Опубліковано

01-12-2020

Як цитувати

Тарасевич, М. І. ., Корнієць, І. В. ., Ноговіцин, О. В. ., & Токарєва, О. О. . (2020). Прогнозування умов формування тонкої смуги з високоміцних алюмінієвих сплавів залежно від швидкісних режимів валкового розливання і технологічних параметрів: Processy litʹâ, 2020, Tom 142, №4, p.34-41. Процеси лиття, 142(4), 34–41. https://doi.org/10.15407/plit2020.04.034

Номер

Розділ

НОВІ МЕТОДИ ТА ПРОГРЕСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛИТТЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають