ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ГРАДІЄНТНОЇ СТРУКТУРИ В ЧАВУННИХ ЗАГОТОВКАХ ДЛЯ ФОРМ СКЛОТАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Procesi littâ, 2024, Vol 4 (158), 3-13
DOI:
https://doi.org/10.15407/plit2024.04.003Ключові слова:
екологія, чавун, модифікатор, холодильник, структура, графіт, ферит, характер твердіння, високоміцний чавунАнотація
Виробництво скловиробів є важливим сектором промисловості, що забезпечує широкий спектр екологічної продукції — від будівельного скла до лабораторного обладнання. Проте виробництво саме склотари вимагає застосування спеціального оснащення — склоформ, які в процесі експлуатації піддаються значним термічним і механічним навантаженням, що призводить до їх швидкого зношування. Сучасні технології не забезпечують тривалого терміну експлуатації склоформ. Одним із головних завдань є розроблення ефективних методів для отримання градієнтної структури в чавунних заготовках із феритною металевою матрицею, що дозволить суттєво покращити їх характеристики та подовжити термін служби. Розроблено технологію отримання градієнтної структури в чавунних заготовках у литому стані, яка дозволяє підвищити термостійкість і механічні властивості формокомплектів. Відпрацювання технології здійснювали на жаростійкому чавуні, відомому своєю високою теплопровідністю та міцністю. Для отримання градієнтної структури застосовано методи ковшового та внутрішньоформового оброблення чавуну з використанням модифікаторів і охолоджувачів різної товщини.
Основні результати досліджень:
1. Досягнуто направленої зміни структури чавунних заготовок завдяки використанню ковшового і внутрішньоформового оброблення чавуну із застосуванням модифікаторів SB5 та VL63(M). Це дозволило створити градієнтну структуру, яка відрізняється від традиційної однорідної.
2. Використання чавунних холодильників товщиною 10, 20 та 30 мм дозволило контролювати розміри й форму графітових включень. Для чорнових форм було досягнуто оптимальної структури з пластинчастим графітом, що забезпечує високу теплопровідність, необхідну в умовах високих температур.
3. У чистових формах вдалося досягти утворення кулястого графіту в поверхневих шарах, що підвищило стійкість до механічних навантажень та довговічність форм. Ступінь сфероїдизації кулястого графіту досягнуто 70–80 %.
4. Дослідження показали плавний перехід від пластинчастого до кулястого графіту, що покращує теплопровідність і зносостійкість формокомплектів.
5. Металографічні дослідження підтвердили наявність стабільної феритної металевої матриці, стійкої до циклічних навантажень, що дозволяє уникнути додаткового термічного оброблення і знижує собівартість виробництва.
Таким чином, впровадження градієнтної структури в чавунні заготовки для склоформ значно підвищило їх експлуатаційні властивості та відкриває нові можливості для оптимізації виробничих процесів.
Посилання
Emhartglass.com [Online]. Available: https://emhartglass.com/sites/default/files/publications/2020-10/TNB255%20-%20VertiFlow%20Assist%20for%20AIS%20machines.pdf
Leushin I.O., Chistjakov D.G., Volodin V.A. Influence of cast iron structure on the formation of operational defects of slopforming tooling. Science and Education. Bauman Moscow State Technical University. Electronic journal. Vol. 15. 11. pp. 111–123, 2015 [in Russian].
Hollands L. The Glass to Metal Interface during Container Forming Processes. The University of Sheffield, March 1998.
Stradomski G,, Gzik S., Jakubus A., Nadolski M. The assessment of resistance to thermal fatigue and thermal shock of cast iron. Archives of Foundry Engineering, Vol. 18. № 3. pp. 173–178, 201. https://doi.org/10.24425/123621
Stepnov I.Ye., Gladshtein I.Ye., Design of moulds for glassware. Moscow, Consumer goods industry, 1974, p. 208. [in Russian].
DSTU 8851:2019 «Alloy iron castings with special properties», 2019 [in Ukrainian].
LeushinI.O.,Zinov’evYu.A.,Chistjakov D.G.Strengthening phasesof cast iron parts ofglass moulds with gradient casting structure. Casting and metallurgy. Vol. 1. 74, pp. 62–67, 2014 [in Russian].
Ustimenko А.І., lukianenko I.V. The casting mold technology influence on the heat-resistantcast iron castings gradient structure formation. Casting processes. Vol. 2. 156. pp.47–55, 2024. https://doi.org/10.15407/plit2024.02.047 [in Ukrainian].
Alexandrov M. V., Chistjakov D.G. Formation of gradient structure in glass mould parts made of cast irons with different graphite morphology. Metallurgy and materials science. Vol. 3 (100), pp. 219–229, 2013 [in Russian].
Plemiannikov M.M., Yatsenko A.P., Pylypenko I.V., Kornilovych B.Yu. Innovative technologies in the production of special and household glass. Kyiv: National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2018, р. 298 [in Ukrainian].
Kovalchuk A.G., Yamshinskij M.M., Fedorov G.Ye. Improvement of technological processes of surface alloying of workpieces in casting moulds. Metal and castings of Ukrainian. Vol. 28–10. No. 291–293, pp. 55–63, 2017 [in Russian].
Kovalchuk O.G., Yamshinskij M.M., Fedorov G.Ye. Production of castings with differentiated surface properties. Scientific news of NTUU «KPI». Vol. 6, pp. 74–80, 2017 [in Ukrainian].
Bublikov V.V., Bachynsky Yu.D., Nesteruk O.P. Increasing the ductility of high-strength cast iron by in-mould modification of melt with reduced silicon content. Processes of casting. Vol. 3. No. 153, pp. 3–11, 2023. https://doi.org/10.15407/plit2023.03.003. [in Ukrainian].
Yasinskij A.A., Bublikov V.B., Berchuk D.M., Zeljonaja L.A., Yasinskaja Ye.A. Effect of modification method and silicon content on structure and mechanical properties of high-strength cast iron. Metal and castings of Ukrainian. Vol. 6. No. 265, pp. 13–17, 2015 [in Russian].
DSTU EN ISO 945-1:2022 Microstructure of cast irons - Part 1: Graphite classification by visual analysis, 2022 [in Ukrainian].
fimaolimpia.it [Online]. Available: http://www.fimaolimpia.it/en/area-vetro_ghise.php.
www.unitedcastbar.com, [Online]. Available: https://www.unitedcastbar.com/es/products-materials/unibar-250/.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 І.В. Лук’яненко, А.І. Устименко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




