Закономірності розшарування в системі «Fe-Cu-C-метал» та формування композиційної структури «мідна матриця - залізовуглецеві включення»
Processy litʹâ, 2019, Tom 138, №6, p.59-66
DOI:
https://doi.org/10.15407/plit2019.06.059Ключові слова:
композиційні матеріали, бронзи, розшарування, ендогенне зміцнення, глобулярні фазиАнотація
Поступила 17.09.2019
УДК 621.74.074:669.35’6
Робота присвячена дослідженням закономірностей одержання композиційних матеріалів на мідній основі зі зміцнюючою складовою у вигляді ендогенних глобулярних залізистих включень, що утворюються внаслідок розшарування при контактній взаємодії розплаву з компонентами систем «Fe-Cu-C» та розподіляються в об’ємі виливка завдяки градієнту концентрації заліза в рідкій фазі мідного розплаву. Показано, що основними факторами впливу на кількість розшарованої залізовмісної рідини, що розподілена в мідному розплаві, є співвідношення кількості вуглецю у сталевих пластинах та термочасових параметрів ізотермічної витримки. Встановлено, що на мікроструктурі зразків чітко виділяються три зони залізистих включень: зона з високим вмістом залізистих включень: від 0 до 200 мкм; зона «сталої» кількості включень – від 200 до 400 мкм; зона незначної кількості включень (до 10 %), абсолютна більшість яких зосереджена поблизу сталевої пластини з більшим вмістом вуглецю. Зміна термочасових параметрів ізотермічної витримки на розмір зон розподілу фактично не впливає. Прогнозовано перспективним є дослідження впливу на систему легуючих елементів, що входять до складу промислових мідних сплавах типу БрАЖ та БРОФ.
Посилання
Sil’man, G. I. (2009) About retrograde solidus and stratification of melt in the Fe−Cu and Fe−Cu−C systems. Metal science and heat treatment, Vol. 51, Nos.1−2, pp. 19−24 [in English]. https://doi.org/10.1007/s11041-009-9120-1
Iwase, K., Okamoto, M. and Amemiya, T. (1938) Sci. Rep. Tоhoku Univ., 26, 618 р. [in English].
Lyman, T. (1973) Metals Handbook, ASM, vol. 8, 466 р [in English].
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 А. С. Затуловський, В. О. Щерецький, О. А. Каранда

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




