Закономірності розшарування в системі «Fe-Cu-C-метал» та формування композиційної структури «мідна матриця - залізовуглецеві включення»

Processy litʹâ, 2019, Tom 138, №6, p.59-66

Анотація

Поступила 17.09.2019

УДК 621.74.074:669.35’6

Робота присвячена дослідженням закономірностей одержання композиційних матеріалів на мідній основі зі зміцнюючою складовою у вигляді ендогенних глобулярних залізистих включень, що утворюються внаслідок розшарування при контактній взаємодії розплаву з компонентами систем «Fe-Cu-C» та розподіляються в об’ємі виливка завдяки градієнту концентрації заліза в рідкій фазі мідного розплаву. Показано, що основними факторами впливу на кількість розшарованої залізовмісної рідини, що розподілена в мідному розплаві, є співвідношення кількості вуглецю у сталевих пластинах та термочасових параметрів ізотермічної витримки. Встановлено, що на мікроструктурі зразків чітко виділяються три зони залізистих включень: зона з високим вмістом залізистих включень: від 0 до 200 мкм; зона «сталої» кількості включень – від 200 до 400 мкм; зона незначної кількості включень (до 10 %), абсолютна більшість яких зосереджена поблизу сталевої пластини з більшим вмістом вуглецю. Зміна термочасових параметрів ізотермічної витримки на розмір зон розподілу фактично не впливає. Прогнозовано перспективним є дослідження впливу на систему легуючих елементів, що входять до складу промислових мідних сплавах типу БрАЖ та БРОФ.