Приклади виготовлення литих деталей для установок вітроенергетики і перспективи застосування для цього ЛГМ-процесу
Processy litʹâ, 2020, Tom 140, №2, p.30-36
DOI:
https://doi.org/10.15407/plit2020.02.030Ключові слова:
вітроенергетика, вітрові електростанції, виливки, литі конструкції, редуктор, лиття за моделями, що газифікуються, пінополістирольні моделі, лопатіАнотація
Надійшла 05.03.2020
УДК 669.744.072.2/338.3
Україна має недостатньо енергоресурсів, що потребує проводити щорічну їх закупівлю у значному обсязі, як для потреб промисловості, так і населення. Тому розвиток відновлювальної енергетики в Україні є актуальним завданням промислового масштабу. В конструкціях вітрових електростанцій застосовують доволі крупні корпусні литі деталі, замовлення на які поширились серед підприємств Європи. Виробництво даних виливків поки повільно освоюється в Росії, Україні, Казахстані на сучасному технічному рівні. Активний розвиток попиту актуалізує питання вибору відповідних для такого лиття технологій, а ливарним заводам з адаптованими для цього технологіями гарантується стабільне збільшення замовлень на виготовлення виливків для вітрових електростанцій. У Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України відпрацьовано технологію лиття за моделями, що газифікуються (ЛГМ), корпусних виливків такого плану, чому і присвячена дана стаття з переліком варіантів і коротким аналізом такого ЛГМ-процесу, якому властивий ряд переваг завдяки застосуванню вакууму в піщаних формах, обвідної ливникової системи фігурної конфігурації моделюванням по пінополістиролу, варіюванню розташування моделі в формі з сипкого піску тощо. Виливки для вітрових електростанцій та іншого обладнання відновлюваної енергетики мають переконливу перспективу для виготовлення в вітчизняних ливарних цехах найбільш економічним для такого лиття способом − ЛГМ. Активний розвиток попиту на такі виливки викликаний будівництвом вітрових електростанцій в світі та Україні, що при подальшому зростанні гарантує ливарним заводам збільшення замовлень на виготовлення такого литва. Вже зараз Україна здатна освоювати та розвивати новітні ливарні технології для виробництва інноваційних вітрових електростанцій на шляху досягнення позицій виробника обладнання з високою доданою вартістю.
Посилання
Kozlokov, O. Yu., Goloshapov, V. M., Kotulska ,O. V., Paramonova, T. M. (2019) Analysis will become the tendency of development of renewed energy in Ukraine. Bulletin of the National Technical University "KhPI". Ser.: Hydraulic machines and hydraulic units, 2, 117–120 [in Ukrainian].
Verevkin, A. G., Romashov, K. N. (2008) Production of large cast iron castings for wind power plants using FAT equipment for the XTS process at Meuselwitz Guss, Germany. Russian Foundrymen, 9, 41–47 [in Russian].
Grigoreva, E. V. (2015) Production of large castings for power plants using equipment from FAT, Germany according to the CTS process. Casting of Ukraine, 3, 10–15 [in Russian].
Doroshenko, V. S., Berdyev, K. H. (2010) Modern methods of manufacturing foundry patterns of foam. Equipment and tools for professionals, 5, 80–82; 6, 90–92 [in Russian].
Doroshenko, V. S., Bolyuh, V. A. (2010) Obtaining large steel castings according to gasified patterns using bulk molding. Heavy engineering (Tyazheloe mashinostroenie), 10, 16–20 [in Russian].
Doroshenko, V. S., Sheiko, N. I. (1990) Low-pressure casting of large-sized hydro-tight parts. Foundry Technologies and Equipment (Liteinoye proizvodstvo), 6, 13–14 [in Russian].
Doroshenko, V. S. (2016) Automation of isostatic pressing of hardened castings during the Lost Foam Casting process. Casting processes, 1, 33–37 [in Russian].
Shinskii, O. I., Doroshenko, V. S. (2019) Use cases for rotor-conveyor lines of casting methods with crystallization of metal under pressure. Casting processes, 6, 24–37 [in Russian].
Doroshenko, V. S., Shinskii, I. O. (2009) 3D-technologies during the Lost Foam Casting. Metal and casting of Ukraine, 4–5, 30–33 [in Russian].
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 В. С. Дорошенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




