ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛИТИХ ПОРОЖНИСТИХ МЕТАЛЕВИХ МОДУЛІВ ЗАХИСНИХ СПОРУД

Procesi littâ, 2025, Vol 1 (159), 11-21

Автор(и)

  • О.Й. Шинський Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0001-6200-0709
  • Г.Є. Федоров Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0009-0006-3284-0137
  • Ю.Г. Квасницька Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0003-3790-2035
  • І.А. Шалевська Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0002-8410-7045
  • П.Б. Калюжний Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0002-1111-4826
  • О.В. Нейма Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0001-5438-7253
  • А.В. Шалевський Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

DOI:

https://doi.org/10.15407/plit2025.01.011

Ключові слова:

армоване сталеве лиття, тонкостінні литі модулі, лиття за газифікованими моделями, модифікування, мікролегування, дослідний зразок

Анотація

Проаналізовано вітчизняні й світові аналоги металевих матеріалів, які використовують для виготовлення захисних модулів багатофункціонального призначення методами лиття. Установлено, що серед сплавів на основі заліза найефективнішими та найперспективнішими для досягнення вимогових фізико-механічних властивостей можуть бути низько- та середньовуглецеві низьколеговані, мікролеговані та модифіковані сталі. Ці сталі повинні мати такі фізико-механічні властивості: межу міцності від 500 МПа до 950 МПа; межу плинності від 450 МПа до 800 МПа, відносне звуження від 15 % до 30 %; ударну в’язкість від 50 Дж/см2 до 70 Дж/см2 та ливарні властивості: рідкоплинність, лінійну та об’ємну усадки, тріщиностійкість тощо, які б забезпечували виготовлення якісних тонкостінних виливків різних габаритних розмірів в умовах великосерійного та масового виробництв. Для дослідження фізико-механічних властивостей і мікроструктури дослідних сталей використано сучасні методики й прилади. Враховуючи, що металоконструкції для захисних споруд багатоцільового призначення працюють в умовах статичного навантаження, з метою мінімальних енерговитрат на їх
масове або великосерійне виробництво досліджено вплив режимів термічного оброблення на фізико-механічні властивості сталей і визначено найефективніші з них залежно від умов експлуатації литих деталей. Установлено, що серед досліджених сталей найвищі механічні властивості має розроблена й рекомендована для виготовлення литтям за газифікованими моделями тонкостінних порожнистих модулів для захисних споруд сталь 35ХГАФЛ після гартування виробів із температури 930 °С у воді з подальшим відпуском при температурі 510 °С. При цьому режимі термічного оброблення сталь набуває таких значень властивостей, не менше: межа міцності σв — 1150 МПа, межа плинності στ — 1010 МПа, відносне видовження δ — 16%, відносне звуження ψ — 20%, ударна в’язкість (KCU) — 70 Дж/см2, твердість —31 HRC.
Отже, рекомендована сталь 35ХГАФЛ має фізико-механічні властивості, які набагато перевищують вимогові для сплавів, що застосовуються у виробництві елементів захисних споруд. 

Біографії авторів

О.Й. Шинський, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

д-р. техн. наук, проф., зав. відділу

Г.Є. Федоров, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

кад. техн. наук, доц., старш. наук. співроб.

Ю.Г. Квасницька, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

чл.-кор. НАН України, зав. відділу

І.А. Шалевська, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

д-р. техн. наук., доц., пров. наук. співроб.

П.Б. Калюжний, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

канд. техн. наук, заступник директора

О.В. Нейма, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

мол. наук. співроб.

А.В. Шалевський, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

головний технолог

Посилання

Singla, Y. K., Maughan, M. R., Arora, N., & Dwivedi, D. K. (2024). Enhancing the wear resistance of iron-based alloys: A comprehensive review of alloying element effects. Journal of Manufacturing Processes, 120, 135–160. https://doi.org/10.1016/j.jmapro.2024.04.038.

Harshad K.D.H. Bhadeshia, Robert W.K. Honeycombe, 12 - Stainless steel// Steels (Fifth edition), Structure, Properties and Design, 2024, Pages 347-381. https://doi.org/10.1016/B978-0-44-318491-8.00018-6.

Muhammad Azeemullah, Q.P. Cao, X.D. Wang, S.Q. Ding M. Abubaker, D.X. Zhang, J.Z. Jiang. Carbon effect on tensile and wear behaviors for a dual-phase Fe61.5Cr17.5Ni13Al8 alloy// Materials Science and Engineering: A, Volume 914, November 2024, 147128. https://doi.org/10.1016/j.msea.2024.147128

Narivskiy, A., Shinsky, O., Shalevska, I., Kvasnitska, Y., Kaliuzhnyi, P., & Polyvoda, S. (2024). The influence of external actions and methods of alloying alloys on the operational characteristics of cast products. In Structural materials: Manufacture, properties, conditions of use (Chapter 4). https://doi.org/10.15587/978-617-7319-97-8.ch4.

Tsyganov, V., Naumik, V., Byalik, H., Ivschenko, L., & Mokhnach, R. (2019). Steel-copper nano-composited materials. In Contributed Papers from Materials Science and Technology 2019 (MS&T19) (pp. 439–443). https://doi.org/10.7449/2019/MST-2019-439-443 [in English].

Bastola, A., McCarron, R., Shipway, P., Stewart, D., & Dini, D. (2024). Experimental and numerical investigations of sliding wear behaviour of an Fe-based alloy for PWR wear resistance applications. Wear, 540–541, 205186. https://doi.org/10.1016/j.wear.2023.205186 [in English].

Wakai, E., Noto, H., Shibayama, T., Furuya, K., Ando, M., Kamada, T., Ishida, T., & Makimura, S. (2024). Microstructures and hardness of BCC phase iron-based high entropy alloy Fe-Mn-Cr-V-Al-C. Materials Characterization, 211, 113881. https://doi.org/10.1016/j.matchar.2024.113881 [in English].

Kondratyuk, S. Y., Veis, V. I., Parkhomchuk, Z. V., Kvasnytska, Y. H., & Kvasnytska, K. H. (2023). Thermokinetic parameters of solidification and gradient structure of steel castings. Metallofizika i Noveishie Tekhnologii, 45(7), 865–872 [in English].

ASTM A732/A732M-20. (2020). Standard specification for castings, investment, carbon and low-alloy steel for general application, and cobalt alloy for high strength at elevated temperatures. Book of Standards, 01.02. https://doi.org/10.1520/A0732_A0732M-20 [in English].

Shipitsyn, S. Y., Fedorov, G. E., Kirtchu, I. F., Likhovey, D. I., & Stepanova, T. V. (2024). Enhancing the physical-mechanical and operational properties of high-manganese steels by improving technological processes of melting, microalloying, and modification. Casting Processes, (1)(155). https://doi.org/10.15407/plit2024.01.014 [in Ukrainian].

Yamshinsky, M. M., Fedorov, G. E., & Radchenko, K. S. (2015). Heat resistance of heatresistant steels for extreme conditions. Bulletin of Donbass State Machine-Building Academy, (3), 33–37. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddma_2015_3_7 [in Ukrainian].

Yamshinsky, M. M., & Fedorov, G. E. (2015). Casting and mechanical properties of heatresistant steels. Metallurgy and Mechanical Engineering, (2), 17–24 [in Russian].

Shalevska, I. A., Doroshenko, V. S., Kalyuzhny, P. B., & Kvasnytska, Y. G. (2022). Review of the application of metal cast materials in the construction of underground and protective structures. Metal and Casting of Ukraine, 30(4)(331), 54–61. https://doi.org/10.15407/steelcast2022.04.054 [in Ukrainian].

DSTU 8781:2018. (2018). Steel castings. General technical specifications [in Ukrainian].

ISO 4990:2023. (2023). Steel castings — General technical delivery requirements. Retrieved from https://cdn.standards.iteh.ai/samples/84185/33d9639ba3db417ab01fe2a41751f295/ISO-4990-2023.pdf [in English].

DSTU 8901:2019. (2019). Steel and cast iron. Methods for determining phosphorus [in Ukrainian].

DSTU 9055:2020. (2020). Steel and cast iron. Methods for determining manganese [in Ukrainian].

DSTU GOST 12345:2004. (2004). (ISO 671:1982, ISO 4935:1989). Alloyed and high-alloy steels. Methods for determining sulfur [in Ukrainian].

DSTU ISO 148-1:2022. (2022). Metallic materials. Charpy pendulum impact test. Part 1: Test method (ISO 148-1:2016, IDT) [in Ukrainian].

DSTU 9074:2021. (2021). Steel. Reference microstructures [in Ukrainian].

DSTU 8966:2019. (2019). Steel. Metallographic methods for determining non-metallic inclusions [in Ukrainian].

ISO 643:1983. (1983). Steels: Micrographic determination of the ferritic or austenitic grain size. Retrieved from https://cdn.standards.iteh.ai/samples/4773/6ad7e45fca0d4daa86654405f6e2d12e/ISO-643-1983.pdf [in English].

DSTU 7809:2015. (2015). Rolled section, calibrated with special surface treatment from high-quality carbon structural steel. General technical specifications [in Ukrainian].

Downloads

Опубліковано

05-03-2025

Як цитувати

Шинський, О., Федоров, Г. ., Квасницька, Ю. ., Шалевська, І. ., Калюжний, П. ., Нейма, О. ., & Шалевський, А. . (2025). ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛИТИХ ПОРОЖНИСТИХ МЕТАЛЕВИХ МОДУЛІВ ЗАХИСНИХ СПОРУД: Procesi littâ, 2025, Vol 1 (159), 11-21. Процеси лиття, 159(1), 11–21. https://doi.org/10.15407/plit2025.01.011

Номер

Розділ

НОВІ МЕТОДИ ТА ПРОГРЕСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛИТТЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають