АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ХІМІЧНОГО СТАНУ ДУПЛЕКС-СИСТЕМ СИЛІКАТИ-СИЛІЦІДИ ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ. Повідомлення 3. МЕХАНІЗМ ДЕСУЛЬФУРАЦІЇ ПРИ ВИПЛАВЦІ ДОМЕННОГО ЧАВУНУ

Procesi littâ, 2023, Vol 2 (152), 34-41

Автор(и)

  • Б. Ф. Бєлов Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)
  • А. І. Троцан Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)
  • О. В. Власова Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)

DOI:

https://doi.org/10.15407/plit2023.02.033

Ключові слова:

структурно-хімічні реакції, плавильні шлаки, механізм десульфурації чавуну, адсорбційна ємність, хімічні елементи

Анотація

Представлено механізм десульфурації чавуну через структурно-хімічні реакції у плавильних шлаках, що відповідають складу основних мінеральних фаз: монтичеліт (МТ, SiO2MgOCaO) → мервиніт (МР, 2SiO2MgO3CaO) → окерманіт (ОК, 2SiO2MgO2CaO) → діопсид (ДП, 2SiO2MgOCaO) → ранкиніт (РН, 2SiO23CaO) та евтектичні шлаки (Е, 3SiO2MgO4CaO).Визначено послідовний ряд адсорбційної ємності фаз шлаку щодо сірки (АS, мас. %) та глибини десульфурації металу ― Δ(S), ppm: Е (3,54/36) → МР (4,8/49) → ОК (5,7/59) → ДП (7,14/74) → МТ (9,8/103) → РН (20/222). У заводських умовах випробувано ефективність  плавильних шлаків евтектичного складу та діопсиду для ківшевої обробки чавуну. Установлено доцільність використання таких плавильних доменних шлаків для ківшевої обробки чавуну, що при витраті 5–10 кг/т забезпечують глибину десульфурації на 200–400 ppm. Витрата шлаку значно знижується при додатковому розкисленні плавильних шлаків вуглецем при випуску плавки на канаві ливарного подвір’я та у чавуновозному ковші.

 

Список літератури

1. Бєлов Б.Ф., Троцан А.І., Власова О.В. Аналіз структурно-хімічного стану дуплекс-систем силікати-силіциди лужно-земельних металів. Повідомлення 2. Дуплекс-система SiO2–MgO–CaO : Si–Mg–Ca. Процеси лиття. 2023. №1. С. 12–19.

2. Белов Б.Ф., Троцан А.И., Карликова Я.П. Структурно-химические основы процессов рафинирования железоуглеродистых расплавов. Мариуполь: ПГТУ. 2018. 184 с.

3. Марченко А.И., Буга И.Д., Руденко Ю.Р. и др. Влияние содержания оксида магния на обессеривающую способность доменного шлака. Металлургическая и горнорудная промышленность. 2009. №3. С. 13–17.

4. Буга И.Д., Троцан А.И., Белов Б.Ф., Носоченко О.В., Дерипаско В.А. Процессы шлакообразования и десульфурации при выплавке доменного чугуна плавильными шлаками .Процессы литья. 2013. №1. С. 3–8.

5. Поживанов М.А. Внепечная металлургия чугуна. Киев: ФТИМС НАН Украины. 2006. 78 с.

Біографії авторів

Б. Ф. Бєлов, Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)

канд. техн. наук, пров. наук. співроб.;

А. І. Троцан, Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)

д-р техн. наук, проф., гол. наук. співроб.;

О. В. Власова, Інститут проблем матеріалознавства НАН України (Київ, Україна)

канд. техн. наук, ст. наук. співроб.;

Downloads

Опубліковано

18-05-2023

Як цитувати

Бєлов, Б. Ф., Троцан, А. І., & Власова, О. В. (2023). АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ХІМІЧНОГО СТАНУ ДУПЛЕКС-СИСТЕМ СИЛІКАТИ-СИЛІЦІДИ ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ. Повідомлення 3. МЕХАНІЗМ ДЕСУЛЬФУРАЦІЇ ПРИ ВИПЛАВЦІ ДОМЕННОГО ЧАВУНУ: Procesi littâ, 2023, Vol 2 (152), 34-41. Процеси лиття, 152(2), 33–40. https://doi.org/10.15407/plit2023.02.033

Номер

Розділ

ВЗАЄМОДІЯ ФАЗ